Пам'ять нескорених на війні
28 жовтня 1944 рік, цей день назавжди залишиться в пам’яті нашого народу. Літа не зітруть в народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Батьківщину..
Жити без пам’яті, без історії – значить зостатися без кореня життя.
Якщо казати про минуле, то потрібно відмітити здатність українців згуртуватися перед початком небезпеки, стійко переносити труднощі і героїчно боротися з ворогом. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок кожного з нас.
Гiтлерiвцi вдерлися
на територiю Житомирщини на початку липня 1941 року, а з 9 липня почалася окупацiя Брусилiвського району.
Незгоду
й протест з режимом окупантiв жителi району почали виявляти вiдразу з прииходом
гiтлерiвцiв. Однак ця боротьба набрала органiзованого характеру на початку 1942
року, коли в сiчнi з iнiцiативи П. С. Макаренка, Т. А. Любашенка, К. К.
Микитенка в Брусиловi була створена пiдпiльна органiзацiя "Радянськi патрiоти".
Майже одночасно, в селi Карабачин семеро вiдважних людей об´єдналися в
пiдпiльну органiзацiю на чолi з В. А. Ткаченком. До травня цi органiзації дiяли
самостiйно, а потiм об´єдналися в одну з утворенням єдиного центру пiд
керiвництвом П. С. Макаренка.
Батькiвщина
високо оцiнила воїнів-уродженцiв нашого району за їх вклад у загальну перемогу
над ворогом. Майже чотири тисячi з них були нагородженi орденами й медалями.
Найвищої нагороди - звання Героя Радянського Союзу був удостоєний уродженець
села Осiвцi Г. М. Москальчук, кулеметник бронетранспортера 21 гвардiйської
механiзованої бригади. Уродженець села Яструбенька А. М. Позняк, командир
вiддiлення розвiдувального взводу 137-го стрiлецького полку, пройшов шляхами
вiйни до Берлiна, де 3 травня 1945 року на стіні рейхстагу написав:
"Позняк Андрiй з України". То був пiдпис відважного розвiдника, який
став повним кавалером солдатського ордена Слави.
Зосередивши
великi сили, гiтлерiвцi перейшли в контрнаступ на Житомирському i
Брусилівському напрямках. У ходi жорстоких i кровопролитних боїв радянськi
війська змушенi були перейти до оборони.
Одним
iз епiцентрiв цих боїв стала територiя району. Сорок днiв i ночей радянськi
воїни рiзних нацiональностей героїчно билися з нiмецько-фашистськими
загарбниками, 5246 з них полягли смертю гepoїв і залишилися навiки в
Брусиловській землі. Про їх безсмертний подвиг переконливо розповiдають
документи й матеріали Центрального apxiву Міністерства Оборони.
25 грудня 1943 року вся територiя
Брусилівського району була очищена від німецько-фашистських загарбників.
Саме цій події 20 жовтня 2014 року присвячена книжково – ілюстративна
виставка «Пам'ять нескорених на війні», що
відкрилася в читальній залі районної бібліотеки.
Розділи виставки «На всі віки,
на всі часи у пам’яті живі», «Пам’ятати, щоб жити» представлені літературою про
героїзм наших захисників і визволителів, про військові операції, результатом
яких стало визволення України.
Тут вміщено такі книги , як «Книга памяті України. Житомирська область» - історико-публіцистичний нарис про найважливіші події в Бердичівському та
Брусилівському районах напередодні та в роки Великої Вітчизняної війни; «Книга скорботи України. Житомирська область» - це реквієм розстріляним, закатованим,
загиблим від виснаження і голоду мирним
жителям Житомирщини; «Архіви окупації.
1941-1944» - у цій книзі вперше представлено інформацію про так звані «окупаційні фонди»
державних архівів України, які понад півстоліття були засекреченими і недоступними
для дослідників; «Збережемо пам'ять про
подвиг. Історико-краєзнавчі розвідки юних» - в збірнику представлені
статті, нариси, реферати, підготовлені учнями загальноосвітніх шкіл області,
які розповідають про наших земляків, учасників бойових дій на фронтах Великої
Вітчизняної війни. Книга Фелікса Левітаса
«Друга світова війна: український вимір» присвячена суперечливим сторінкам
минулої війни. Спираючись на новітню українську, англо-американську та німецьку
історіографію, автор прагне дати відповідь на найактуальніші питання Другої
світової війни.
Більш детально ознайомитися
з матеріалами ви зможете , відвідавши виставку в бібліотеці.
Матеріал підготувала бібліограф Т.
Мельниченко