пʼятниця, 10 травня 2019 р.

Творчі герої "Живої води"


Нові творчі герої "Живої води"


 На черговому засіданні любительського літературно-мистецького об’єднання «Жива вода» Брусилівського селищного Будинку культури, яке проходило напередодні Дня Чорнобильської трагедії, були представлені поетичні твори наших земляків, приурочені трагічним подіям 1986 року, та вироби жителів Брусилівщини. 

Філоненко Л.М., керівник «Живої води», представила власні поезії-роздуми про чорний біль українського народу, і зазначила, що серед поетичних творів наших земляків криком душі жителів Народиччини, яка чи не найбільше постраждала від Чорнобильської катастрофи, є вірші Валентини Васьковець з Осівець. В творчому доробку Юрія Кочубея з Морозівки, якому доводилось бувати і в Народичах, і в Поліському, є поезії-сповіді про місто Припять, про долі чорнобильців. Власний вірш «Журавлі летять до рідної хати» представив учень 4 класу Брусилівської ЗОШ №1 Сергій Терещук, переможець цьогорічного районного конкурсу «На Чорнобиль журавлі летіли». Після Чорнобильської катастрофи тисячі жителів північних районів Житомирщини, рятуючи дітей від «мирного атому», розлетілись по всій Україні, і для багатьох з них рідною стала Брусилівська земля, адже тут вже народились внуки і правнуки, які додають сили і віри в майбутнє. А Кравченко Єва Степанівна, маючи 80 років, радіє своїм 4 дітям, 6 внукам та 3 правнукам, свої мрії і любов відтворює у вишиваних рушниках, картинах, наволочках і серветках. Мамині вишивки та в’язані костюми, кардигани, жилетки представила її дочка Ольга Боровська. Непростою була жіноча доля Єви Степанівни- в 42 роки залишилась вдовою, тож турбота про дітей та робота в колгоспі, а потім на швейній фабриці «Полісянка», що в Народичах, допомагала їй не зламатися, додавала сили і духу, а вишивка та в’язання приносять заспокоєння і радість. На засіданні «Живої води» були також представлені вишивані бісером картини та ікони Марії Кашперської з Брусилова- їх вже мали можливість бачити брусилівчани на святкових виставках в Будинку культури та учасники  Міжнародного фестивалю «Чорнобильські мотиви», який проходив в м.Дніпрі,  де вони були відзначені дипломом організаторів фестивалю. Переможцем районного конкурсу «Зірка полину» став син Марії Миколаївни, Дмитро, який для учасників засідання прочитав вірш «Дзвони Чорнобиля». 


Гарного настрою всім додали спеціалісти ЦДЮТ «Мрія» Тетяна Бондаренко і Людмила Огороднік, які провели майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки, тож кожен з учасників зібрання мав можливість створити свого пасхального зайчика. Цікавими були розповіді про особливості писанок та великодніх звичаїв, які представили працівники Брусилівської бібліотеки імені Г.Ткаченка Ірина Калейчик та Оксана Макаренко.

 Всіх вітаємо з великодніми святами і бажаємо доброго здоров’я та миру в кожну домівку!..

Європейський тиждень молоді у бібліотеці


Віртуальні подорожі столицями та іншими відомими місцями європейських країн  відбулись 8 травня  у читальному залі Брусилівської бібліотеки. За допомогою книг, журналів та інтернету молоді люди відшукували цікаві, для них, розповіді про столиці та відомі місця європейських країн..
Хлопці своєю активністю, задіяли  і Юрія Ободзинського, який зайшов до читального залу, почитати  місцеву газету "Відродження".


 На музичному  вернісажі «Європейські мотиви» за допомогою бібліотечного  комп’ютера діти слухали Європейську музику, із задоволенням подивились відео кліп Катерина Бужинська - Європа і Україна.


У межах Європейського тижня молоді, який спрямований на відзначення та пропагування молодіжної діяльності шляхом проведення заходів у всіх країнах, надаючи молодим людям можливість долучитися до політики Європейського Союзу, в Брусилівській бібліотеці були представлені книжкові виставки та проведені бесіди із молоддю.

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.У День Європи мешканці України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
У нашій країні день Європи святкується вже впродовж 16-ти років. День Європи для України означає багато чого. Адже наша країна прагне стати повноцінною європейською державою та увійти до Європейського Союзу. День Європи святкується в усіх великих та маленьких містах. Повсюди відбуваються святкові концерти, вистави, іноземці з усіх європейських спільнот, які знаходяться на території України, розповідають українцям про життя у Європі, про історію та культуру інших держав.
Різні святкові заходи проходять  в Брусилівській бібліотеці, щоб показати українцям, що вступ до Європейського Союзу – це дуже потрібний крок для нашої країни. Багато таких акцій орієнтовані на дітей та молодь, адже саме молоді у майбутньому вирішувати – варто чи ні вступати Україні до цього союзу та жити за його правилами.


середа, 8 травня 2019 р.

8 травня: День пам'яті та примирення



В Україні 8 травня відзначають День пам'яті і примирення. У цей день в 1945 році Німеччина оголосила про свою капітуляцію у Другій світовій війні.
Цю пам'ятну дату Верховна Рада України встановила 9 квітня 2015 року в рамках реалізації політики декомунізації. Тоді ж було ухвалено рішення відзначати 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого з радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.
Символом пам'яті є червоний мак.
У 2004 році 8 травня встановлено як День пам'яті і примирення Генеральною Асамблеєю ООН.
Офіційне свято перемоги над нацизмом відзначається у Європі 8 травня. Окрім того, з 2005 року 8 травня проголошено Генасамблеєю ООН Днем пам'яті та примирення, присвяченим жертвам Другої світової війни.

Вихідні і святкові дні у травні 2019 року в Україні.

Працюючі українці у травні традиційно мають багато вихідних і скорочених днів. Зокрема, цього тижня буде один додатковий вихідний день - 9 травня, четвер. А ще буде два скорочених передсвяткових робочих дні - 8 і 11 травня.

Як відомо, 8 травня в Україні відзначають День памяті і примирення. Ця дата повязана з днем, коли  відбулася ратифікація акту про капітуляцію німецьких військ у 1945 році. Незважаючи на те, що ця дата внесена в календар памятних дат, цей день в Україні не вихідний день.

9 травня - вихідний день, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні - це офіційний державний вихідний день. Таким чином, четвер, 9 травня - вихідний день.

Пятниця, 10 травня - робочий день. Крім того, у багатьох субота , 11 травня - робочий день, так як на цей день Кабінет міністрів рекомендував перенести робочий день з вівторка 30 квітня. 

Наступні довгі вихідні в Україні очікуються у червні. Так як свято Трійці  випадає на неділю , 16 червня, так як це День Конституції України.

четвер, 2 травня 2019 р.

Самурай




ПРЕЗЕНТАЦИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО РОМАНА ВЛАДИМИРА СВЯТНЕНКО

 "САМУРАЙ. УКРАИНСКАЯ ИСТОРИЯ "





Долго вынашивая идею написания произведения о духовной связи украинском и японцев, автор никак не мог найти ту зацепку, с помощью которой непростая информация легко бы воспринималась читателем. Наконец он пришел к выводу, что лучше всего это сделать с помощью художественного произведения, где в основе сюжета - судьба конкретного человека.



 Автор книги «Самурай. Украинская история »- писатель, краевед, общественный деятель Владимир Святненко - впервые обратил внимание в 2000 году, когда при содействии правительства Японии стажировался в Стране Восходящего Солнца по программе
« Управление малыми и средними предприятиями ». Кроме обучения, он с интересом знакомился с культурой далекой загадочной островной страны и был поражен тем, насколько наши народы являются ментально и духовно близкими. Причем сходство, на первый взгляд внешне не похожих между собой людей, проявлялась не только в их чертах характера и этнографии - быту, привычках, народных традициях, но и в исторических истоках формирования наций. И это касалось не только героики народных воинов - самураев и казаков, но и многих других аспектов жизни японцев и украинский, как, например, религий (языческих - родноверов и синтоистов,
Главный герой романа «Самурай. Украинская история »потомок запорожского казака Семен Булашенко с Киевщины принимает участие в русско-японской войне. В августа 1904 году он вместе с несколькими десятками моряков, среди которых двое земляков-украинский - матрос Иван Яковина из крестьян Черниговской губернии и механик Арсентий Чубенко из рабочих Полтавщины - чудом спасаются с броненосца «Рюрик», который утопает в Тихом океане, и попадают в плен к японцам. В городе Нагасаки их пути расходятся.
Приспособившись к новым условиям жизни и необычного быта островного народа, Семен замечает сходство между Украинской и японцами. Он влюбляется в дочь своего хозяина Эмико с самурайского рода Сумидзу, а женившись на ней, вынужден остаться в Японии.
Через четырнадцать лет Семену выпадает возможность посетить Родину, где он вместе с женой оказывается в водовороте национально-освободительной борьбы. В скоротечной круговерти сложных общественно-политических событий судьба снова сводит бывших сослуживцев, но каждый из них имеет собственный взгляд на суровую революционную действительность ...
Развитие сюжета романа происходит на фоне настоящих исторических событий начала XX века. В нем в главных чертах воспроизведен быт, поверья, обычаи японского и украинского народов, их национальный дух. Красной нитью через все произведение проходят идеи казацкого и самурайского романтизма, а сам роман насыщен острыми ситуациями, приключениями, тайнами, мощными национальными характерами, а также устным народным творчеством в виде легенд, преданий, притч. Значительное место отведено любви.
Идея произведения является прославление мужества и силы человеческого духа украинский в их героической борьбе за свободу и независимость. Основной конфликт романа - противоречие мировоззренческих позиций украинский в условиях порабощения Московией.
Воспроизводя события прошлого, автор пытается найти в них ответы не только на насущные вопросы тогочасности, но и обращает внимание на современные проблемы Украины, подчеркивая сверхважность бескорыстного и преданного служения своему народу.




Презентация книги Владимира Святненко «Самурай. Украинская история », которая состоялась в Национальном музее литературы Украины 17 апреля 2019 года, проходила необычно, не по принятым писательскими сюжетами, а оригинально - в форме творческого вечера с элементами украинского и японского фольклора.
Началось художественное мероприятие с мастер-классов по японской каллиграфии и оригами, которые проводили мастера Энри Ояма и Елена Шапаренко, а также выставки коллекции старинных украинских платков Людмилы Грабовенко и мастерицы кукол-мотанок Натальи Дубицкого.













В актовом зале Национального музея литературы выступали известные писатели, литературоведы, историки, краеведы, известные деятели украинской культуры. В частности, в обсуждении книги и концертной программе приняли участие: поэт, общественный деятель, председатель Всеукраинского общества «Просвита», заслуженный деятель искусств Украины Павел Михайлович Мовчан , японознавець, старший научный сотрудник Института востоковедения им. А. Ю. Крымского НАН Украины, кандидат философских наук Сергей Капранов, японознавець, председатель общественной организации «Культурный Центр« САН » Анатолий Кикин,  литературознавиця, критик  Ирина Николайчук,  писатель, краевед, член Правления Национального союза краеведов Украины, редактор газеты« Культура и жизнь »Евгений Букет,  председатель Брусиловского районного совета Нина Рафальская , председатель Брусиловского поселкового объединенной территориальной общиныВладимир Габенець, представитель издательства Бук Печать Владислав Вознюк , заслуженный работник культуры Украины Петр Андрейчук и заслуженный народный ансамбль песни и танца Украины «ДАРНИЧАНКА» , эстрадная певица, телеведущая , народная артистка Украины Алла Попова, кобзарь, заслуженный артист Украины Тарас Силенко , солистка Полесского академического ансамбля песни и танца «Ленок», заслуженная артистка Украины Нин а Жукова, пианистка Юрие Камури, Музыкант-композитор, мастер игры на японской флейте сякухати Сергей Максименко.




Организаторами художественного мероприятия, которое состоялось при содействии председателя Союза писателей Украины Михаила Алексеевича Сидоржевский, были: писатель Владимир Григорьевич Святненко; общественная организация «Культурный Центр« САН »(директор Анатолий Владимирович Кикин) Национальный музей литературы Украины (директор Галина Алексеевна Сорока) Брусиловский районный совет (председатель Нина Анатольевна Рафальская).