середа, 30 квітня 2014 р.

Діти Чорнобиля, діти людської біди




З Брусилівського району діти постраждалі від  радіації їздили до Києва на дитячий концерт присвячений 28 річниці аварії на Чорнобильській АЕС, що запропонувала  Всеукраїнська організація «Соз Чорнобиль». У фоє концертного залу на дітей чекала несподіванка,

четвер, 17 квітня 2014 р.

Страстна П'ятниця


А хто Страстну П'ятницю постити буде, того Діва Пречиста врятує від горя й біди, і подасть йому все необхідне, що будуть просити...



18 квітня в 2014 році відзначається Страстна П'ятниця у західних християн (Велика п'ятниця). Християни в цей день згадують про смерть Ісуса на хресті, Його зняття з хреста і поховання.
Для всіх істинно віруючих Страсна п'ятниця - це день скорботи і поминання, коли все земне і тлінне втрачають свій сенс.

  " Був страстний тиждень. Я, дванадцятилітній хлопчина, жив при своїй матері, бідній вдовиці, що пробивалася зарібковою працею та часом якоюсь торгівлею. Якраз тоді ми  сильно бідували. Наближався Великдень, а в хаті й хліба не було в нас. Мати все тихо плакала, як то розговлятися будем... Людям Свято, а нам справді Страсті...
  

вівторок, 1 квітня 2014 р.

День пам’яті Івана Огієнка



У районній бібліотеці 29 березня відбувся День пам’яті Івана Огієнка — українського вченого, і церковного діяча, митрополита (церковне ім’я Іларіон), політичного, громадського діяча,  мовознавця, лексикографа,  педагога, члена Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, і нашого земляка. Читачі мали змогу подивитись відеоролики про життя і творчість відомого всьому світу нашого земляка, поспілкуватись з директором музею імені Огієнка Карась Світланою і  лауреатом Огієнківської премії  Сташуком В.Ф. та  почитати книжки з прижиттєвими творами І. Огієнка .



За своє життя вчений написав майже дві тисячі праць,  частину яких має районна бібліотека і розміщені вони у читальному залі на книжковій виставці «Велет духу, світоч України». Твори надіслали нам з Канади, міста Вінніпег, у минулому місто відіграло важливу роль в історії української еміграції в Канаду, і зараз проживає у ньому велике скупчення україноканадців, — тут розташовано головні офіси українських установ і саме тому місто люб'язно прозвали «столицею українців Канади».

Більшу частину свого життя Огієнко провів за межами своєї Батьківщини, але довголітня розлука з Україною, її народом, не погасила його любові до рідного краю. Великий патріот і в еміграції відчував Україну всією душею, тяжко переживав від того, що його багатолітня праця,  присвячена Україні, майже нікому там не відома. 


 Справа життя Івана Огієнка (працював 1936–1955) — переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу. 






Усе своє життя Огієнко прагнув повернутись до своєї рідної землі, але не судилось, і тоді він пише:

Немає в людини нічого милішого над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої дитячі роки, до тієї землі прив'язується він усією душею на ціле життя. А хто, буває, відірветься від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, як про святість найбільшу. І багато людей, помираючи на чужбині, просять накласти їм у домовину бодай грудочку рідної землі…
(Іван Огієнко)


Іван Огієнко – митрополит Іларіон мав різні, прикрі життєві  страдницькі переживання. Він їх гірко переживав, але завжди йшов уперед і здобував успіхи. Бог і Україна стали девізом його життя.

Вивчаймо дорогоцінну спадщину Івана Огієнка і пам’ятаймо його слова:
«Рідна мова – найголовніший грунт, на якім духовно зростає і живе нація».                     
Як патріот своєї країни, вчений стверджує, що мова – душа кожної національності, її святощі, її найкращий скарб і поки живе мова, житиме й народ...