пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

Віртуальна виставка нових надходжень



Віртуальна виставка нових надходжень 2015 в Брусилівській районній бібліотеці
Ніна Бічуя. Великі королівські лови: [новели та візії]. – Львів: Піраміда, 2011 «Великі королівські лови» Ніни Бічуї — унікальна книга малої прози в українському літературному дискурсі. Художні писання авторки відзначаються вишуканістю й елегантністю, приворожують артистичністю й стрімкістю польоту авторської уяви. Стилю Ніни Бічуї притаманні глибокий психологізм й інтелектуальна напруга, медитативність, безсюжетність, висока культура слова та рельєфність письма. її новелістичне слово дихає й прискорено пульсує,- його можна відчути на доторк, воно звучить і має колір і запах. Такою письменниця є у своїх кращих урбаністичних, психологічних й історичних новелах, притчах та візіях, що ввійшли до нашого видання.
За словами Валерія Шевчука, Ніна Бічуя стала у 60-х рр. XX ст. безсумнівною королевою жіночої прози; сучасні критики вважають її предтечею урбаністичного дискурсу в українській літературі 80—90-х рр. XX ст.

Василь Габор. Книга екзотичних снів та реальних подій: Новели. 3-тє вид. – Львів: ЛА «Піраміда», 2009
Рідкісна у наші часи книга новел Василя Габора «Книга екзотичних снів та реальних подій», яка писалась понад два десятиліття, вийшла на диво цілісною і зі щасливою долею. Два її видання 1999 р. та 2003 р. давно вже стали раритетними, а нинішнє, третє, виходить до 50-літнього ювілею автора. Окремі новели з книги перекладено англійською, німецькою, сербською, словацькою, хорватською, чеською та японською мовами, а тепер здійснюється її повний переклад англійською мовою.
У цій книзі дуже багато тривоги і неспокою. Її не можна читати спокійно та розслаблено, її мусиш переживати, бо йдеться про речі найважливіші. Тому книжку нелегко читати, а коли прочитаєш, то відчуваєш себе трохи іншим, оновленим.
Дашвар Люко На запах мяса: роман/ Люко Дашвар. – Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015.- 368с.: іл..
На хуторі з`являється тендітна міська дівчина Майя. Навіщо вона тут? Невже міська повія приїхала сюди зваблювати чоловіків? Так вважає місцева красуня Тоня.
Чи вона втекла від одного кохання у пошуках іншого? Адже майстер на всі руки Толя прикипів до неї всім серцем! А може, вона відьма, бо розорила гніздо крука й випила яйця?
Майя ховається від світу зі своєю страшною таємницею. Чи зможе хтось розгадати її?










Даниленко В. Грози над Туровцем: Родинні хроніки/ Володимир Даниленко.- Львів: ЛА «Піраміда», 2014.- 370с.
До книжки Володимира Даниленка «Грози над Туровцем» увійшли роман «Клітка для вивільги», повість «Сповідь джури Самойловича» та оповідання туровецького циклу, в яких хроніки одного закутка Східної Волині об’єднані в реґіональний міф, що відтворює найважливіші духовні проблеми і пошуки сучасної людини. 
У родинних хроніках розповідь балансує між сповіддю та епосом, а біографія окремої людини розкриває історію всієї країни. Магічний і реальний світ, іронічна відстороненість і зануреність у побут, дитяча безпосередність і зрілий погляд у природу людської натури допомагають зазирнути за лаштунки вічної драми, де незалежно від історичних декорацій людина постає перед щоденним вибором між страхом і його подоланням, між свободою і залежністю, між мріями і реальністю.

Волонтери. Мобілізація добра: збірка/укл. І передм. І. Карпи.- Харків: Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015.-256с.
Це книга про звичайних людей поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирає гроші на ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває… Це волонтери. Мирні воїни світла.
"Усі, хто волонтерить, так чи інакше пропускають той біль світу через себе. Вроджена емпатія? Пристрасть до самопожертви? Бажання робити світ кращим у будь-який спосіб, бо так навчилися в дитячих книжках і героїчних фільмах? Хтозна. Достеменно одне — вони ніколи не стоять осторонь. Розгрібаючи найгірші, найбільш стресові ситуації, самі залишаються притомними. Що допомагає їм вижити?", - каже Ірена Карпа, яка стала упорядницею збірки.

«Далекі близькі» – друга книжка українського філософа та публіциста Володимира Єрмоленка. Це книжка про Руссо, Казанову, Гофмана, Флобера, Дерріда, Зонтаґ, Барта, Ґарі – і водночас про близькість, насолоду, невидимість, втрату, повільність та чуттєвість. Це книжка про людей та їхні життя, їхні болі й радості – і водночас про сенси, що їх ці люди витворювали зі свого досвіду. Це книжка про те, як можна перетворити слабкість на силу, а ваду – на перевагу. Про те, як далекі класики можуть раптом стати близькими – як друзі, як рідні.



 Пагутяк Г. Писар  Східних Воріт Притулку; Писар Західних Воріт Притулку: романи.- Львів: ЛА «Піраміда», 2011.
Місце, де можна знайти абсолютний захист, чи існує воно? Писар Східних Воріт відчиняє двері кожному, хто потребує його, Писар Західних Воріт зачиняє двері за кожним, хто віднайшов у собі силу повернутись знову у світ людей: Антон і Яків, як перша і остання літери абетки, з якої складається мова віри, надії й любові. Вона зрозуміла тим, хто мешкає у Притулку, вона може стати зрозумілою і тобі. Формула порятунку, метафора освіченого серця — тобі є над чим замислитись, якщо ти ще не розучився цього робити…

Софія Яблонська. Чар Марока. З країни рижу та опію. Далекі обрії: Подорожні нариси.- Львів: ЛА «Піраміда», 2015.
В українській літературі подорожні нариси Софії Яблонської "Чар Марока", "З країни рижу та опію" та "Далекі обрії" - унікальні, але маловідомі сучасному читачеві. У них з великою художньою силою й емоційністю відображено східний світ. Її книжки - маленькі шедеври, справжні поеми-освідчення закоханої людини. Ні до, ні після Софії Яблонської ніхто так пристрасно і талановито не писав про Північну Африку, Китай та екзотичні острови Яву, Балі, Нову Зеландію, Таїті, Бора-Бора та багато інших. Видання проілюстровано світлинами авторки.


Любов Якимчук "Абрикоси Донбасу" - це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями. Ці «Абрикоси Донбасу» достигають цілком в пору і смакують водночас гірко і солодко.



Немає коментарів:

Дописати коментар