вівторок, 25 лютого 2014 р.

Міжнародний день рідної мови



Мова рідна з пісні та любові

У Брусилівській районній бібліотеці лунали пісні про українську мову, показували відеоролики,   читали вірші місцевих поетів та письменників, - так бібліотекарі відзначали Міжнародний день рідної мови. Літературно – музичне свято «Мова рідна з пісні та любові» було розпочато з гімну України.


21 лютого представники всіх націй і народностей  відзначають Міжнародний день рідної мови. Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського існування, це те, що живе в наших серцях, - наша сутність, первозміст нашого буття. Вона  одне із багатьох див створених людьми, що віддзеркалює душу народу, його історію.  Про історію виникнення української мови читачі дізнались
з книжкової виставки «О мово моя душа голосна України», яка була розташована у читальному залі та у відділі юнацтва «Черпаю сили в рідної землі, святої мудрості учусь у свого народа».


Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, пісню, - зазначила ведуча літературно-музичного заходу Оксана Макаренко. Українська пісня - це бездонна душа українського народу, це частина нашого духовного життя і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства і до старості.   

 Працівники будинку культури  виконали для присутніх пісні «Мово моя Українська» та «Моя Україна».
Іван Огієнко писав: «Найсильніші й найперші творці соборної літературної мови – то свої письменники». Твори письменників – земляків були розміщені на книжковій виставці «Поетичні образи рідного краю».
 Брусилівщина молодіє талантами.

 «Рисует аниме и любит рок,
                   Она живёт в своём отдельном мире,
    Играет на гитаре и поёт,
                      И грезит выступать в прямом ефире».

Так описала себе молода поетеса, учениця 10 класу Іванка Торбенко у вірші «О себе…» що увійшов у її першу збірку віршів «Ще мріями заквітчана душа». Іванка прочитала на святі нові вірші які планує розмістити у своїй наступній збірці.

Нещодавно у нашій бібліотеці була презентація першої поетичної збірки поета – початківця Юрія Кочубея «Первоцвіт» . На святі автор читав нові вірші, які планує розмістити у наступній своїй збірці.


«Пишу про те, що наболіло,
Про час, роботу, ремесло
      І про природу, серцю мило,
    І про любов, душі тепло…»

 Творчість – це не якесь там бажання зафіксувати на віки щасливу чи сумну мить свого щоденного буття, а пошук гармонії, якої, на жаль, так не вистачає будь - якій людині у тривожному світі повсякденного існування , - розповідав про себе Юрій Кочубей.

Творчість для Василя Сташука  - це прагнення залишити після себе слід на землі.
«Я – неминучий…
Не мину ніколи,
Навіть тоді, як в землю перейду…»

Пише автор у новій поетичній збірці «Неминучість», презентацію якої зробила бібліограф Олена Бовсуновська.
У новій поетичній збірці лауреат Всеукраїнської премії імені І Огієнка Василь Сташук заглиблюється у філософське осмислення болючих проблем сьогодення: від глобальних – до найінтимніших. За життя  поета було видано багато книжок, - продовжувала свою розповідь Олена Михайлівна, Василь Федорович є автором багатьох статей на актуальну тематику в центральних та місцевих періодичних виданнях, упорядником, редактором та рецензентом книг інших авторів. А, ще, Василь Федорович  нещодавно відсвяткував сімидесятиріччя, з чим ми його і привітали.


Ну що б, здавалося, слова…
     Слова та голос – більш нічого.
   А серце б’ється – ожива.
   Як їх почує!...
       (Т. Шевченко)

Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І багатство це – наша рідна мова.
Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.



Немає коментарів:

Дописати коментар