вівторок, 14 травня 2013 р.

Великодні писанки

              Фестиваль великодніх писанок.

     
Вперше  у Брусилові пройшов  фестиваль великодніх писанок, на якому усі школи Брусилівського району представляли писанки своїх учнів. На фестиваль також запросили і Бібліотечну Музу.




Писанка - символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи.






Українська писанка стала невід’ємною частиною Великодня. Існує багато красивих легенд про походження писанки у християнстві. Але значення не змінилося, вона символізує народження життя, його безперервність та оновлення. Писанку вважали чудодійною вже з нанесенням на неї орнаменту. Це своєрідний оберіг від усякої нечисті, хвороби, вогню і нещасть. Писанки зберігали якнайдовше, на видному місці. Ними обмінювались, дарували, але не гралися, не розбивали.
 














































Кожна школа ще робила захист своїх композицій. І, повірте, усі виступи дітей були - геніальними.



Показали свій виступ і молодша група недільної Приворотської церкви.


На святі діти ЗОШ №1 для усіх бажаючих проводили майстер-клас по написанню писанок.

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Писанкарство — ціла наука, складна і цікава. Писанкарка мала починати роботу у чистому одязі та з чистими, світлими думками, подалі від заздрісних чужих очей. Ретельно підбирали яйця, обмивали водою з оцтом. Навіть ця вода, як вважалося, набувала чудодійної сили. Пізніше її можна було вилити під плодові дерева, щоб краще росли і плодоносили, або квіти. 






    Орнамент наносили спеціальним пристроєм — писачком, який занурювали у розтоплений бджолиний віск. Яйце повертали гострим кінцем вверх, там зображували сонце чи зірку, внизу — землю або воду. Малювати на еліпсоподібному яйці складніше, ніж на рівній поверхні. Тому треба мати певні навички, починати з простіших візерунків.
Спочатку малюють воском лінії, які мають лишитися незафарбованими, білими. Потім яйце кладуть у світлу фарбу, наприклад, жовту. Коли воно висохне (можна підсушити м’якою тканиною), малюють лінії, які мають бути жовті. Далі фарбують в іншій, кожного разу темнішій фарбі.


   




Да - Сільва Глорія зробила свою першу писанку





         Мудрі представники старшого покоління кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка — це окремий малесенький світ.
          Кожен орнаментальний мотив і колір — це ніби окрема літера абетки. Поєднуючись на писанках, ці "літери" творять послання, охоронну молитву за того, кому призначений оберіг.




3 коментарі:

  1. Я тільки дивуюся, на які таланти багата, щедра наша українська земля! передивляюся фото - і просто вражена, як гарно зроблені всі роботи - творчо, з такими родзинками, кожний витвір - справжній шедевр! Дуже, дуже мені сподобалося! Оксано, скажіть будь-ласка, а де потім ці всі роботи будуть зберігатися?
    І як добре, що Ви обрали "фото-блог"... яскраво і приємно подивитися!

    ВідповістиВидалити
  2. Дійсно наша земля багата на талоновитих людей.І приємно що ці таланти розкривають і підтримують у дітях.
    А роботи забрали назад у свої школи, хто вчився робити крашанку на майстер - класі забирав собі у подарунок.Ох, бачили б Ви скільки було задоволення і гордості в очах дітей-вчителів і дітей-учнів коли робили свої крашанки.

    ВідповістиВидалити
  3. Які фотографії, яка на них краса! Доки житиме така майстерність в наших людях, доти знатимуть Україну!

    ВідповістиВидалити