Як у бібліотеці виросла ялинка

Звичайний день  не передбачав ніяких  робочих змін для бібліотекарів, але не для читачів. 

 Наші постійні читачі, звичайний день уміло перетворили у  святковий день.

Книжкова виставка «Дари Святого Миколая»

Книжкова виставка «Дари Святого Миколая»,  розташована у читальному залі центральної  районної бібліотеки,  розповідає, нашим читачам, про одне із найбільш улюблених  свят - Свято Святого Миколая, що традиційно відзначається 19 грудня.

Це свято святкується набагато масштабніше ніж Новий рік, і не дивно, адже у цей день слухняні діти знаходять подарунки під своєю подушкою, чи у традиційному носку, а не слухняні - палицю.

Про подарунки Святого Миколая складено безліч легенд. Одна з них пояснює походження традиційного носка для подарунків. Святий Миколай вирішив допомогти трьом сестрам, яких через бідність ніхто не хотів брати в дружини. Вночі напередодні Різдва він кинув їм через камінну трубу три мішечки із золотими монетами. Сестри в той вечір розвісили сушитися біля каміна свої випрані панчішки. У них то і догодили подарункові мішечки від Святого Миколая.  Після допомоги трьом сестрам, Микола продовжував здійснювати підтримку для бідних городян, залишаючись непоміченим і дивуючи все місто. Він непомітно приносив у їхні будинки іграшки та теплі речі для дітей, ліки для хворих.

       Святий Миколай завжди приходить вночі. Діти країн Європи, що бажають отримати подарунки біля дверей або під вікном ставлять начищений черевик, а поруч з ним кладуть морквину або жмут сіна, щоб ослик Святого Миколая не пройшов мимо. Якщо в будинку є камін, то біля нього обов'язково вішається найбільший носок.  За традицією у свято Святого Миколая діти отримують у подарунок солодощі, деякі дітлахи в передсвятковий вечір кладуть в черевик записочку, в якій пишуть, що їм хотілося отримати. На Україні, ж дітки шукають свої подарунки під подушкою. У цю святу ніч усі хочуть бути щасливими. І ті, хто роблять подарунки, і ті, хто їх приймають. А найвище щастя — це робити добро.

Християни вірять, що Святий Миколай і до цього дня робить безліч чудес тим людям, що моляться йому. Крім того, Святий Миколай вважається покровителем усіх мандруючих. Образ Святителя Миколи можна побачити практично у будь-якому православному будинку. Перед його лицем люди моляться про допомогу в усіх більш менш важких обставинах свого життя.

Наші читачі

У нашій бібліотеці читачі не тільки читаюь, а ще  малюють і вишивають.
             Знайомтесь з майбутніми талантами нашого краю.

 

Малюнок "рибки у воді" виконаний пальцями рук

 

Ліщинський  Руслан 

 

Різнічук  Вікторія

22 листопада – день пам’яті жертв голодомору

 

22 листопада у Брусилівській районній бібліотеці був проведений День Пам’яті жертв трьох  голодоморів:1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр.

 У читальному залі Брусилівської  районної бібліотеки створена історична книжкова виставка  «Спинися, голову схили, в пам'ять жертв безкровної війни». Виставка створена з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів на виконання Указу Президента України  «Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів» від 29 жовтня 2014 року № 830/2014.

Про причину голодоморів і їх наслідки розповідала бібліограф Тетяна Мельничук у бібліографічному огляді літератури «Стоїть в скорботі мати - Україна, біля могил дітей своїх стоїть».

У XX столітті Україна пережила три голодомори,  проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Але далеко не кожен знає, що в Брусилівському районі голод почався пізньої осені 1931 року, і цьому є підтвердження у матеріалах - свідченнях тих людей, що пережили голод. Свідчення збирали усі бібліотекарі нашого району і знаходяться вони на краєзнавчій виставці «Мор з косою над Здвижень рікою», - розповіла бібліотекар Макаренко О.М.

Біля книжкових виставок горіла  свічка пам’яті , зігріваючи душі тих, кого в  ті жахливі роки не відспівували, не оплакували, не проводили, не поминали…

Брусилівський історичний музей ім. Івана Огієнка

Працівники Брусилівської районної  бібліотеки, у День української писемності та мови відвідали Брусилівський  історичний музею імені Івана Огієнка, де  відбувся літературний урок на тему: "Іван Огієнко  -   "Українська культура" .

 

 Працівники музею з великим натхненням розповіли біографію Івана Огієнка, підтверджуючи документами і експонатами, що розміщені у першому залі музею присвяченому І. Огієнку.

 

Показували інтер’єр традиційної української хати.

 

А ось і сам інтерєр

Друга кімната історичного музею   відведена для вивчення історії Брусилівщини: стародавня доба, козацька доба, українська революція, голодомор, Велика Вітчизняна війна, відбудова народного господарства, освіта та охорона здоров’я на Брусилівщині, трудова слава нашого краю, видатні земляки. 

 

 Нажаль фотографіями не можливо відобразити  ту теплоту з якою працівники музею приймають своїх відвідувачів і ті знання  про життя і творчість І. Огієнка та глибинну історію свого краю, якими залюбки діляться з кожним відвідувачем музею.

Двері музею гостинно відкриті  з вівторка по суботу з 10 .00 по 17.00 годину. Телефон 30142.

Мова моя українська - батьківська, материнська

9 листопада 1997 року Указом президента України було встановлено  в Україні День української писемності та мови, що відзначається щорічно в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця.

До цієї дати 4 листопада у читальній залі Брусилівської районної бібліотеки була підготовлена книжкова виставка "Мова моя українська - батьківська, материнська", а також бібліографічний огляд літератури "Мова єднає всіх".

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Огляд книжково - ілюстративної виставки "Мова моя українська - батьківська, материнська" провела бібліограф Мельниченко Т. І. , а бібліотекар читального залу Макаренко О. М. ознайомила присутніх з історією української писемності, етапами розвитку рідної мови, сучасними мовними процесами. Учень 8-а класу Суханов Владислав прочитав присутнім поему Т.Г. Шевченка  "Катерина".

                                                                                 Підготувала бібліограф Мельниченко Т.І.

28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників

Пам'ять нескорених на війні

28 жовтня 1944 рік, цей день назавжди залишиться в пам’яті нашого народу.  Літа не зітруть в народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Батьківщину..

        Жити без пам’яті, без історії – значить зостатися без кореня життя.

     Якщо казати про минуле, то потрібно відмітити здатність українців згуртуватися перед початком небезпеки, стійко переносити труднощі і героїчно боротися з ворогом. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок кожного з нас.

Гiтлерiвцi вдерлися на територiю Житомирщини на початку липня 1941 року, а з 9 липня почалася окупацiя Брусилiвського району.

Незгоду й протест з режимом окупантiв жителi району почали виявляти вiдразу з прииходом гiтлерiвцiв. Однак ця боротьба набрала органiзованого характеру на початку 1942 року, коли в сiчнi з iнiцiативи П. С. Макаренка, Т. А. Любашенка, К. К. Микитенка в Брусиловi була створена пiдпiльна органiзацiя "Радянськi патрiоти". Майже одночасно, в селi Карабачин семеро вiдважних людей об´єдналися в пiдпiльну органiзацiю на чолi з В. А. Ткаченком. До травня цi органiзації дiяли самостiйно, а потiм об´єдналися в одну з утворенням єдиного центру пiд керiвництвом П. С. Макаренка.

Батькiвщина високо оцiнила воїнів-уродженцiв нашого району за їх вклад у загальну перемогу над ворогом. Майже чотири тисячi з них були нагородженi орденами й медалями. Найвищої нагороди - звання Героя Радянського Союзу був удостоєний уродженець села Осiвцi Г. М. Москальчук, кулеметник бронетранспортера 21 гвардiйської механiзованої бригади. Уродженець села Яструбенька А. М. Позняк, командир вiддiлення розвiдувального взводу 137-го стрiлецького полку, пройшов шляхами вiйни до Берлiна, де 3 травня 1945 року на стіні рейхстагу написав: "Позняк Андрiй з України". То був пiдпис відважного розвiдника, який став повним кавалером солдатського ордена Слави.

Зосередивши великi сили, гiтлерiвцi перейшли в контрнаступ на Житомирському i Брусилівському напрямках. У ходi жорстоких i кровопролитних боїв радянськi війська змушенi були перейти до оборони.

Одним iз епiцентрiв цих боїв стала територiя району. Сорок днiв i ночей радянськi воїни рiзних нацiональностей героїчно билися з нiмецько-фашистськими загарбниками, 5246 з них полягли смертю гepoїв і залишилися навiки в Брусиловській землі. Про їх безсмертний подвиг переконливо розповiдають документи й матеріали Центрального apxiву Міністерства Оборони.

25 грудня 1943 року вся територiя Брусилівського району була очищена від німецько-фашистських загарбників.

       Саме цій події 20 жовтня 2014 року присвячена книжково – ілюстративна виставка «Пам'ять нескорених на війні», що відкрилася в читальній залі районної бібліотеки.  

       Розділи виставки «На всі віки, на всі часи у пам’яті живі», «Пам’ятати, щоб жити» представлені літературою про героїзм наших захисників і визволителів, про військові операції, результатом яких стало визволення України.

     Тут вміщено такі книги , як «Книга памяті України. Житомирська область» - історико-публіцистичний нарис про найважливіші події в Бердичівському та Брусилівському районах напередодні та в роки Великої Вітчизняної війни;  «Книга скорботи України. Житомирська  область» - це реквієм розстріляним, закатованим, загиблим від виснаження і  голоду мирним жителям Житомирщини; «Архіви окупації. 1941-1944» - у  цій книзі вперше представлено інформацію про так звані «окупаційні фонди» державних архівів України, які понад півстоліття були засекреченими і недоступними для дослідників; «Збережемо пам'ять про подвиг. Історико-краєзнавчі розвідки юних» - в збірнику представлені статті, нариси, реферати, підготовлені учнями загальноосвітніх шкіл області, які розповідають про наших земляків, учасників бойових дій на фронтах Великої Вітчизняної війни. Книга Фелікса Левітаса «Друга світова війна: український вимір» присвячена суперечливим сторінкам минулої війни. Спираючись на новітню українську, англо-американську та німецьку історіографію, автор прагне дати відповідь на найактуальніші питання Другої світової війни.

             Більш детально ознайомитися з матеріалами ви зможете , відвідавши виставку в бібліотеці. 

Матеріал підготувала  бібліограф                                                     Т. Мельниченко