пʼятницю, 19 лютого 2021 р.

Зміни в медичному обслуговуванні.

(checkmark)Зміни з медобслуговування населення з 1 квітня!

З 1 квітня прив’язки до районної чи міської лікарні більше не буде. І гроші за надану медичну послугу НСЗУ заплатить тій лікарні, яку обере пацієнт. Вимога купити ліки чи заплатити за аналізи, обстеження тощо – незаконна.

Запам’ятайте номер – 16-77. Це гаряча лінія НСЗУ, яка буде збирати такі скарги і вживати відповідні заходи. Вона має право призупинити оплату і навіть розірвати договір з такою лікарнею.

З 1 квітня в Україні стартує другий етап медичної реформи, в який включені медичні заклади, які надають спеціалізовану (районні, міські) та високоспеціалізовану (обласні лікарні і центри) медичну допомогу. Між ними буде шалена конкуренція, боротьба за пацієнта, адже пацієнт зможе вільно обрати ту лікарню і спеціаліста, в якій хоче проконсультуватися чи прооперуватися.

Прив’язки до районної чи міської лікарні більше не буде. І гроші за надану медичну послугу НСЗУ заплатить тій лікарні, яку обере пацієнт.
Що варто знати пацієнтам?

1. НСЗУ оплачуватиме медпослуги лише за скеруванням сімейного лікаря. Тож ті, хто ще не обрав свого сімейного лікаря і не підписав з ним декларацію, мають це зробити до 1 квітня. Чому це важливо? Якщо вам потрібно буде проконсультуватися у вузького спеціаліста (кардіолога, невролога, уролога тощо) чи лягти в лікарню на планову операцію, то потрібно буде скерування від сімейного лікаря. У такому випадку лікарні за лікування буде платити не пацієнт, а НСЗУ відповідно до затверджених тарифів.
Якщо ви прийдете на прийом до спеціаліста без скерування, то за медпослугу заплатите з власної кишені.
Виняток. З квітня без скерування сімейного лікаря безоплатно можна буде звертатися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога. Усім без винятку безкоштовно нададуть екстрену медичну допомогу у всіх лікарнях.

2. Скерування до спеціаліста і медична карта пацієнта будуть електронними. З квітня скерування до вузьких спеціалістів буде в електронному вигляді, як і медична картка пацієнта. На смартфон пацієнта, якого сімейний лікар скеровує на консультацію до вузького спеціаліста, прийде шісстнадцятизначний код. Для літніх пацієнтів, яким непросто користуватися смартфоном, код можуть роздрукувати. Пацієнт приходить, скажімо, до кардіолога і називає йому свій код. Кардіолог заходить в його електронну карту і бачить, з якими проблемами до нього сімейний лікар скерував пацієнта.

3. Прив’язки до міських чи районних лікарень більше не буде. Пацієнт матиме право обрати лікаря і лікарню, в якій хоче поправити своє здоров’я. Якщо раніше мешканця села будь-якого району скеровували до кардіолога, що працював в районній поліклініці чи лікарні, то з квітня цього не буде. Кожна людина може обрати для консультації чи планового лікування того лікаря і ту лікарню, яким довіряє, в яких ту чи іншу медпослугу надають краще, мають сучаснішу діагностичну апаратуру тощо. Тобто, кожен громадянин може сам вирішити, де йому проконсультуватися. Він може поїхати в лікарню сусіднього району, може приїхати в лікарню до Харкова чи Києва. І гроші за його лікування отримає та лікарня, яку вибрав пацієнт. Але, повторимо, має мати скерування сімейного лікаря.

4. Вимога купити ліки чи заплатити за аналізи, обстеження тощо – незаконна. Кожна медична послуга має свій тариф, згідно з яким НСЗУ платитиме лікарням за надані послуги. Скажімо, пологи коштуватимуть – 8136 грн, лікування інсульту – 19332 грн, інфаркту – 16001 грн тощо.
До тарифів за медичні послуги не включено вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів. Ними будуть забезпечувати централізовано за рахунок інших програм державного бюджету.
Тож якщо у квітні ви потрапите до лікарні чи на прийом до лікаря і вам скажуть купити ліки чи заплатити за обстеження, то ці вимоги – незаконні. 

Запам’ятайте номер – 16-77. Це гаряча лінія НСЗУ, яка буде збирати такі скарги і вживати відповідні заходи. Вона має право призупинити оплату і навіть розірвати договір з такою лікарнею.

Вся документація у відкритому доступі: https://nszu.gov.ua/likar-2020
Специфікації та умови закупівлі пакетів медичних послуг у 2020 році (погоджені Міністерством охорони здоров'я 21 січня 2020 року).

середу, 17 лютого 2021 р.

Читачі

 Наші постійні читачі Аліна, Анастасія та Вікторія  знайомляться з новою літературою.

Ознайомились з викладкою літератури "Про тих, хто впав в боях за крок до перемоги" присвячена Афганській війні



Вікторія Дем'янчук прочитала нам свій улюблений вірш Лесі Українки.


 


Читачі

Працівники  "Теплодар Брусилов" прийшовши до бібліотеки полаготи отоплення, яке поломалось у найбільші морози зими, звернули увагу на нові книжки, що були розміщені на відкритому доступі у читальному залі. Зробивши усю свою роботу залишились читати книги. які сподобались. 





Демченко Олег та Семененко Віталій стали читачами нашої бібліотеки.

пʼятницю, 12 лютого 2021 р.

Брусилівська бібліотека.

 Бібліотека переїхавши до нового приміщення розпочала активну роботу. Бібліотекарі проводять інвентаризацію фонду, розміщують фонд на нових стелажах і одночасно проводять обслуговування читачів.







Наш самий активний читач Діма Шелест увесь свій вільний час проводить у бібліотеці. Бібліотекар читального залу провела з Дімою  історичну панораму "Православні святині України"


Бібліотекарі оформляють різнотематичні книжкові виставки, розповідь про які можна прочитати на цьому блозі


Краєзнавча література Брусилівщини

 Ккнижкова експозиція «Брусилівщина: сучасне і минуле» розповідає ро те що першим, хто звернув свій погляд на вивчення історії рідної Брусилівщини,- і це був видатний учений, державний і релігійний діяч Іван Іванович Огієнко (митрополит Іларіон), який протягом січня—травня 1913 року в газеті «Радомыслянин» видрукував перше краєзнавче дослідження «Местечко Брусилов и его окресности». Наступного року в цій самій газеті вийшли його історичні нариси про Брусилівську братську школу та село Водотиї, а в № 5/6 в київській польськомовній газеті «Dziennik Kijowski» друкувався нарис «Парафіяльний костел в Брусилові». 



Велике дослідження історії Брусилівщини провів Володимир Святненко - український письменник, краєзнавець і публіцист. Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2017). 



Великим попитом користуються  книги автора, які  є у фонді Брусилівської центральніф публічній універсальній  бібліотеці ім. Г. М. Ткаченка.

День закоханих у бібліотеці.

 

Наближається День закоханих



У читальному залі бібліотеки створена  інформаційна виставка "День закоханих". З допомогою якої читачі дізнаються історію виникнення Дня Закоханих, історію виникнення Валентинки, почитати журнали з історіями кохання різних людей.






Сто історій кохання, зібраних у книзі, яка розташована на виставці, розкажуть про те, як люди різних часів, національностей, соціального стану і віросповідань, любили пристрасно і самовіддано; любов визначала їх долі, ламала характери, перевертала життя. Ви познайомитеся з долями таких видатних персонажів світової історії, як Семіраміда, Юлій Цезар, папесса Іоанна, Рафаель, кардинал Рішельє, Вольтер, Катерина II, Пушкін, Жорж Санд, Нобель, Муссоліні, Ейнштейн, Микола Рубцов і багатьох інших.




У відділі юнацтва чекає на своїх читачів виставка " Таємне побачення з книгою" присвячена до Дня Кохання.







 історія виникнення валентинки

День святого Валентина, який щорічно відзначають 14 лютого, здавна оповитий різними таємницями та легендами його походження. День всіх закоханих – це не лише свято романтики, кохання та ніжності. Як повідомляють різні джерела, свято оповите багатьма легендами і ніхто достеменно не знає, чи існував святий Валентин і чи справді він вперше подарував коханій романтичну валентинку.

Історія свята

За одною з легенд, у 269 році н.е. римський імператор Клавдій II прагнув завоювати весь світ, однак для здійснення всіх наступів йому доводилось збирати міцну армію. Оскільки сімейний інститут утримував чоловіків від військової служби, імператор видав указ про заборону одруження під час військової служби.

Однак молодий священник Валентин не слухав наказів Клавдія II і таємно від всіх вінчав закоханих. Коли імператор довідався про це, то засудив Валентина до смертної кари. І під час очікування виконання смертного вироку, Валентин у в’язниці закохався в сліпу дочку тюремника Юлію і зцілив її.

Перед стратою він залишив їй прощальне послання і підписав його як “Твій Валентин”. Саме з цим неймовірним моментом та виявом любові пов’язують і появу Дня всіх закоханих, і звичай дарувати валентинки. Священику відрубали голову, а пізніше Валентин був канонізований католицькою церквою. У 496 році Папа Римський Геласій I оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.


Історія виникнення валентинки

Згідно з легендами, давній звичай посилати коханим листівки в День святого Валентина також виник в Середні віки. Найпершою валентинкою в світі вважається записка, відправлена герцогом Орлеанським Карлом​​ в 1415 році.

Перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в’язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх “валентинок” нині зберігається в Британському Музеї.

Через кілька років після першої валентинки король Генріх V найняв письменника на ім’я Джон Лідгейт, щоб той склав “валентинку” для Катерини Валуа.

З плином часу звичай надсилати коханим 14 лютого невеликі сувеніри та записки-валентинки існував лише на теренах Англії і Франції. Згодом про нього дізнались завдяки емігрантам у Новому Світі (сучасні Північна і Південна Америка).

Спочатку перші “валентинки” створювалися власними руками: талановиті митці писали романтичні вірші на аркушах паперу, згодом в Британії почали друкувати збірники віршів – закохані вибирали найкращі і переписували їх у “валентинки”. Десь з цього часу і почалося масове виробництво “валентинок” в промислових масштабах.

Першою, хто продав листівок за рік на суму 5000 доларів, стала американка Естер Гауленд. Сьогодні ж, за кількістю продажів, “валентинки” посідають перше місце, поступаючись тільки різдвяним листівкам.

Але, незважаючи на таємничість походження свята, мільйони людей не пропускають можливість відсвяткувати романтичне святом разом зі своїми коханими та рідними людьми. Любіть та даруйте радість і кохання не лише в День святого Валентина!


середу, 3 лютого 2021 р.

Словники

 


Словники у фонді читального залу Брусилівської Бібліотеки. 

Французький письменник Анатоль Франс назвав словник «всесвітом, розташованим у алфавітному порядку». Словник потрібен, коли не знаєш, як пишеться те чи інше слово. Але це не головне. Словники – це не лише довідники, але й елемент національної культури: адже в слові втілено багато граней народного життя. Все багатство й різноманіття лексичних запасів мови зібрано в словниках. Створення словників – завдання особливої галузі лінгвістичної науки – лексикографії. Словників багато й вони різноманітні. Енциклопедичні словники описують світ, пояснюють поняття, дають біографічні довідки про відомих людей, відомості про країни та міста, про видатні події (війни, революції, відкриття).