Великодні писанки

              Фестиваль великодніх писанок.

     

Вперше  у Брусилові пройшов  фестиваль великодніх писанок, на якому усі школи Брусилівського району представляли писанки своїх учнів. На фестиваль також запросили і Бібліотечну Музу.




Писанка - символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи.

 

Українська писанка стала невід’ємною частиною Великодня. Існує багато красивих легенд про походження писанки у християнстві. Але значення не змінилося, вона символізує народження життя, його безперервність та оновлення. Писанку вважали чудодійною вже з нанесенням на неї орнаменту. Це своєрідний оберіг від усякої нечисті, хвороби, вогню і нещасть. Писанки зберігали якнайдовше, на видному місці. Ними обмінювались, дарували, але не гралися, не розбивали.

 

 

 

 

 

 

Кожна школа ще робила захист своїх композицій. І, повірте, усі виступи дітей були - геніальними.

Показали свій виступ і молодша група недільної Приворотської церкви.

На святі діти ЗОШ №1 для усіх бажаючих проводили майстер-клас по написанню писанок.

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Писанкарство — ціла наука, складна і цікава. Писанкарка мала починати роботу у чистому одязі та з чистими, світлими думками, подалі від заздрісних чужих очей. Ретельно підбирали яйця, обмивали водою з оцтом. Навіть ця вода, як вважалося, набувала чудодійної сили. Пізніше її можна було вилити під плодові дерева, щоб краще росли і плодоносили, або квіти. 

    Орнамент наносили спеціальним пристроєм — писачком, який занурювали у розтоплений бджолиний віск. Яйце повертали гострим кінцем вверх, там зображували сонце чи зірку, внизу — землю або воду. Малювати на еліпсоподібному яйці складніше, ніж на рівній поверхні. Тому треба мати певні навички, починати з простіших візерунків.
Спочатку малюють воском лінії, які мають лишитися незафарбованими, білими. Потім яйце кладуть у світлу фарбу, наприклад, жовту. Коли воно висохне (можна підсушити м’якою тканиною), малюють лінії, які мають бути жовті. Далі фарбують в іншій, кожного разу темнішій фарбі.

   

Да - Сільва Глорія зробила свою першу писанку

         Мудрі представники старшого покоління кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка — це окремий малесенький світ.

          Кожен орнаментальний мотив і колір — це ніби окрема літера абетки. Поєднуючись на писанках, ці "літери" творять послання, охоронну молитву за того, кому призначений оберіг.